Я пила каву, кожного ранку навпроти.
І ти був не проти, вдягала щастя.
В найкращі шати і знала, тобі до вподоби.
І все навколо лиш для нас,
І все світ зупиняв на час.
Кохала, кохала, тобі замало стало, як?
Я мовчки кожен раз питала.

Шкода, що я тебе любила сильно.
Шкода, що ти пустив усе за вітром.
Шкода, заплакані очі дівочі, очі, очі.
Шкода, що я тебе любила сильно.
Шкода, що ти пустив усе за вітром.
Шкода, заплакані очі дівочі, очі, очі.

Я пила каву, після світанку без тебе.
Дивилась на небо, писала вірші.
Пальцем по стелі в холодній, самотній пустелі.
І хто сказав, що все для нас,
І все світ зупиняв нам час.
Не знала, не знала,
Але десь глибоко в душі.
Я щастя кожен раз бажала,
Тобі, тобі, тобі,

Шкода, що я тебе любила сильно.
Шкода, що ти пустив усе за вітром.
Шкода, заплакані очі дівочі, очі, очі.
Шкода, що я тебе любила сильно.
Шкода, що ти пустив усе за вітром.
Шкода, заплакані очі дівочі, очі, очі.

Нащо я тебе любила?

Шкода, що я тебе любила сильно.
Шкода, що ти пустив усе за вітром.
Шкода, заплакані очі дівочі, очі, очі.
Шкода, що я тебе любила сильно.
Шкода, що ти пустив усе за вітром.
Шкода, заплакані очі дівочі, очі, очі.

Шкода.