Вечір повіяв купаючись морем.
Місяць повісив заплакані зорі.
Що було небом сховалось в калюжі.
Ніч постили лягай і подумай.

Як тобі спиться і що тобі снилось.
Сьогодні на вчора від завтра в вівторок.
Вибач мала я заплутався в соснах.
Те що ти робиш мій мозок виносить.

Засинай... засинай...

П’ять тисяч фільмів і тисячу ночей.
Ми заспівали в унісонені очі.
Скільки забули і скільки ще буде.
Наших чужих заблукавших недуже.

Може не треба вже пола і досить.
Можна води ми напилися вдосталь.
Дайте ж їм хліба залиште на волю.
Голод і воля це те що нас носить.

Засинай... засинай...
Засинай... засинай...

Засинай... засинай...
Засинай... засинай...
Засинай... засинай...