Рання весна пришла в Карпати.
Файна весна, стежка від хати.
Дивно біжить поміж вербою.
Дивно чомусь, мені весною.

Мамко моя, що то зі мною?
Чи воно так завжди весною?
Мамко моя, хай-сі не сваре.
Я лечу лечу, в свої стожари.

Приспiв:
Ой, піду в Карпати-гори.
Ой, моя любов, як море.
Ой, поглянь на полонину.
Вже прийшла моя весна
Файно підмалюю губи.
Так, як я ніхто не любить.
Не шукай-син, таких як я не знайдеш.
Бо найкраща в світі я.

В коси вплету багряну стрічку.
Та й побіжу на бистру річку.
Ненько моя, моя рідненька.
Донька твоя вже немаленька.

Мамко моя, я вже й не знаю.
Чи то люблю, чи то кохаю.
Мамця моя хай-сi не сваре.
Я лечу лечу, в свої стожари.

Приспiв:
Ой, піду в Карпати-гори.
Ой, моя любов, як море.
Ой, поглянь на полонину.
Вже прийшла моя весна
Файно підмалюю губи.
Так, як я ніхто не любить.
Не шукай-син, таких як я не знайдеш.
Бо найкраща в світі я.

Файно підмалюю губи.
Так, як я ніхто не любе.
Не шукай-син, таких як я не знайдеш.
Бо найкраща в світі я.